Пахне небом із присмаком смерті.
Чутно вітер і болісний стогін.
Нас вбивають ці покидьки, Єті.
Все в судомах - і серце, і ноги.
Шепіт іграшок серед уламків.
Вуха більше нічого не чують.
Нігті стали вразливі та ламкі.
Як життя підсвідомо відчують?
Розвалилась душа на частини.
Заливається кров в стегна ночі.
Відірвався знов тромб від країни.
Від вогню закриваються очі.
У безодню спускається вечір.
І тривога повітряна поряд.
На столі з молоком теплий глечик.
Шум у скронях із присмаком болю.
19. 08. 2022.
Тромб
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122081904030
Свидетельство о публикации №122081904030
Рецензии