Від Женеви пройти до Берна -
Всюди тиша та сон, провінція.
Мов забута, глуха губернія,
З волі Бога в едем обернена,
Спить Швейцарія. Що їй сниться?
А в Європі в державній люті
Королі королів трощать,
Кров і сльози повсюдно ллються,
Наближаються революції
Та імперії скрізь тріщать.
І Швейцарію, що примовкла,
Притаїлась в кільці війни,
По собі саму, позаблокову,
Найтихішу з країв земних,
Топче Ленін квапливими кроками.
Не для нього цей середземний,
Втихомирений назавжди,
Райський закутень. Він, як демон,
Перед Господом несмиренний,
Рветься в пекло війни, туди,
Де провісником катастрофи
Крізь дими, що пливуть в полях,
Сходить сонце його епохи,
Плеще, наче кривавий стяг..
Жде Росію нова голгофа.
20і3
Ленiн у Швейцарiji
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122081903148
Свидетельство о публикации №122081903148
Рецензии