Не рветься серце в чужину

Вдивляюся із-під руки
У білий світ, в краї далекі.
Та повертаються стежки,
Немов із вирію лелеки

На рідний батьківський поріг,
Де квітне диво калинове,
Де песик стрибає до ніг,
А повінь вечора - медова.

Не рветься серце в чужину,
Нема вагання й на хвилину.
Впускаю ще одну весну
В мою маленьку батьківщину.


Рецензии
У серця хто спитає дозвіл,
Його прохальну найжадану думку.
Якщо відбудеться той клятий розпіл,
Куди ж подінемось від долі поцілунку…

Рина Калькадо   01.09.2022 11:27     Заявить о нарушении
Так.У кожного своя доля, та батьківська оселя завжди у серці. Вдячна Вам за відгук! З найкращими побажаннями!

Валентина Осипенко   01.09.2022 12:08   Заявить о нарушении
Дуже приємно здивувалась, побачивши вірші українською. Це для мене, як батьківська оселя у серці... зараз недосяжна. Почала перекладати, але цю співучисть російською як передати... Добра і миру вам!

Рина Калькадо   01.09.2022 23:27   Заявить о нарушении
Це дійсно так. У перекладі зовсім по-іншому сприймається. Мені також приємно, що, не багато, але є автори і читачі, які читають мої вірші на українській. Я ж не марно їх писала?. Спасибі Вам!

Валентина Осипенко   02.09.2022 20:59   Заявить о нарушении
Тепер і я один з них...

Рина Калькадо   03.09.2022 00:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.