Зростає прірва, що між нами:
Від ліжка, поцілунку, дотику руки.
З початку ми окремо засинали.
Тепер між нами шлюби і роки.
Телефонуємо ми іншому не часто.
А бачимося рідше за Різдво.
Не треба нам шукати щастя
Там де раніше не шукали ми його.
В обличчях ми зустрітих перехожих
Давно не бачимо знайомих рис.
Кохання нам не дав великий Боже.
До дружби кожний з нас теж не доріс.
Зустрінуться ми можемо на каву.
Вона на смак обом нам так гірчить.
І погляд твій холодний неласкавій.
І серце твоє голосно мовчить!
18.08.2022 Дмитро Дробін
Зростаэ прiрва, що мiж нами
© Copyright: Дмитрий Дробин, 2022
Свидетельство о публикации №122081807096
Свидетельство о публикации №122081807096
Рецензии