Тягучий серпень, як густа камедь,
тече по слупах виточених вишень,
і покаянням сповнений ущерть
протяжно вторить: - грішен, грішен, грішен.
Багатозгубний, триклятущий гріх -
гилить по цноті ніжності вишневій.
Від прочування долі до зловтіх
не серпню дякуй дуже, віршареві.
Це він - твій сум, твій біль - сліпий віршар !
Це він з пером, серпом - твоє сумління,
непевна тінь твоїх нічних примар,
жага і хіть вишневого коріння.
Він і породить і на мед зіллє,
небесноокий серпень, сомельє.
стоокому або за мотивами 156-го
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122081806820
Свидетельство о публикации №122081806820
Рецензии