Свято

Олег Мингалев
Вже зосереджені і сходяться у мить
Не рідні, хоч, проте - вітають!
Чуттів піднесених несамовитих
Ряди куль кольорових вилітають.
Гомонять і знайомляться по-молодецьки
Хвацько. Зигзагами життя звело сюди...
Жінки в чоловіків вдивляються зненацька.
Овва!
Уява щодо кожного крізь скло чи шмат слюди?
Забулось про кохання перше й дружби втіхи
І образів далеких любих рій
Націлена в Майбутнє вся уява їх
Бо привиди пройдешні вже не гріють.
Нестриманність бентежно молодих
ОбрАзам і прокляттям б'є під дих!
Так владно кров нова, що б'ється в жилах
Як Маг диктує сьогоденню.
Любов щомиті Суть свою вершила!
Та квітка розгорталась на корню
І розпирала так легені...
15 Серпня 2022 Року


© Copyright: Олег Мингалев, 2022
Свидетельство о публикации №122081603066
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Олег Мингалев
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Олег Мингалев