Храм зруйнував - білів у хащах!
Од віку обиватель, що смердів.
На жаль, вовки навкруг ледащі
І не було коханої між дів
Премудрої, щоб стримати могла.
Чого мармизу не вхопив у пащу
Лев, як тільки трапилась імла?
Орфею лісовому храм належав.
Носив же одяг, як свічадо - жовтий
І меду добував із дупел соти
Курікання людських осель
Не переходив межу доти...
ПісЕнь своїх співав
Не про сусідів з сел.
Тварини лісові його вели услід.
Олені диких груш лишали плід
В озерах риби стрИбали між весел
Гілками повними клонивсь назустріч глід
І з шумом листя відправлялись месси
Із райдуг гомоном птахів усіх.
15 Жовтня 2022 Року
Храм у хащах
© Copyright: Олег Мингалев, 2022
Свидетельство о публикации №122081603045
Свидетельство о публикации №122081603045
Рецензии