Що є забавніше за ревнощів жіночих?
А як зокрема - то пихатих поетинь.
Була б їх воля - видряпали б очі
Тендітні пальчики розпещених богинь.
О, як вони дивилися на мене,
Немов крізь сито пропускаючи слова!
І пульсувала заздрість, мов шалена,
Мабуть наївен той, хто це не відчува.
До них давно схолонули піїти-
Минулим тішитися сенсу вже нема,
Бо почуття - немов з морозу квіти -
Їх не роздихати, коли в душі зима.
Дивлюсь реально проавдоньці у вічі,
Та все бурхливіше натхнення течія.
Будь я талановитіше утричі -
Чужою завжди для поеток буду я.
2005р.
До ревнивих поеток
© Copyright: Валентина Осипенко, 2022
Свидетельство о публикации №122081506891
Свидетельство о публикации №122081506891
Рецензии