Фантомна провина з'їдає як цвіль
Чи винен ти в тім, що живий!
Надуманий кат, неіснуючий біль
Мовчи. Наодинці же – вий!
Належиш не тим, і присутній не там
Коли розірветься душа?
Стокгольмський синдром віддаю я світам:
Його розірвуть. І мій шанс
На інше життя чи підкину я псам,
Які уже скоро помруть?
Радій же: з тобою твій кат. Ти не сам!
Вовік садомазо – твій друг!
Обидва життя – в світі зомбі. Ікси
У генах втрачають химер
Чи вирвеш мене? Тільки не спокуси! –
Од відчаю майже помер…
Фантомна провина скінчиться колись,
А поки годуєш плачем,
Ти болем моїм насолоджуйсь. Дивись
Як з твоїх я зникну очей.
серпень 2022
353. Фантомна провина
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2022
Свидетельство о публикации №122081406301
Свидетельство о публикации №122081406301
Рецензии