Томливо так на серці, млосно,
від необачливих принад,
і тиша б'є многоголосно,
як в ніч серпневу зорепад,
і з ними падають принади,
і барви зваблюють левкас
і замість гвалту серенади
і замість бомб медовий спас.
Так завіщав нам Коношевич,
без своєвольства, а з умом,
в простому шанувати велич,
любити шаблю і псалом,
а дідька з Сходу зневажати,
бо він навісний курокрад.
І щоби брат стояв за брата
без необачливих принад.
про принади
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122081302870
Свидетельство о публикации №122081302870
Рецензии