Гром дождя ли гром разрывов

Редкий дождик – гость желанный,
Разговор ведёт с листвою;
Так настырный, неустанный,
Громыхает, нет покою.

Сыпанет,... то перестанет
И ручьями разливает,
Пузырится в лужах танец,
Землю матушку питает.

Пёс от грохота забился
В дальний угол коридора,
Распластался, с полом слился,
Взгляд на всех с немым укором.

После зноя, суховея
И порывов ураганных –
Пали жертвою деревья
В окруженье бурь песчаных. 

И теперь вот влага с неба –
Компенсацией за стрессы,
Города врачует, степи,
Жарким летом, перегреты.

Мир настал бы на Планете,
С облегченьем все б вздохнули,
В страхе взрослые и дети,
На все сутки бы заснули!
12.08.2022г.

Грім дощу чи грім розривів

Ось і дощик, гість бажаний –
Розмовляє тут з листвою;
Хоч настирливий, жаданий,
Грюкає, нема спокою.

Сипоне,... то перестане
І струмками розливає,
Пузирить в калюжах танець,
Землю рідну оживляє.

Пес від гуркоту забився
В дальній кут по коридору,
Із підлогою мов злився, –
Погляд-страх з німим докором.

Після спеки, суховія
І поривів ураганних –
Впали жертвою дерева
В вихорах злих бур піщаних.

І тепер волога з неба –
Компенсація за стреси,
Бо містам й степам потреба
В спеку, може й від прогресу?

Мир настав би на Планеті,
Всі з полегшенням зітхнули б
Люди, в мирному  сюжеті –
На добу усю б заснули!
12.08.2022 р.