Прiся клlпаje очима

Заблудилась Пріся в лісі
Та й надибала на біса.
Сторопіла. Біс вертиться,
Притьма спритний, лізе к цицям.
Розгубилася. Нечистий
Вмить на пні її розхристав
І затиснув. Прііся слізно:
"Сприсни, бісе! Зслизни, бісе!"
Біс як  біс ні з місця, звісно.
Хвіст, як спис, стоїть у біса.

Їй, за циганом заміжній,
Стрес такий не вдивовижу,
Та ж не з бісом. Тож щосили
В ріжки бісика вчепилась.
Мов чортиця, липне к бісу.
Біс на Прісі тісто місить.
То попустить, то натисне.
Срібним сміхом Пріся присне.
Дивно Прісі, дико Прісі,
Смішно й грішно Прісі з бісом.

Розходилося бісище,
Так періщить - вітер свище!
В милі лісовий гульвіса.
Пріся біситься під бісом.
Стогне ліс. Пронісся вихор.
В лісі стихло. Пріся стихла.
Стихло скрізь. І в ту ж хвилину
Біс затіпався і злинув.
Звився димом, злився  з виссю.
Кліпає очима Пріся.

І замислилася Пріся:
Завагітніє від біса -
Бігатимуть по обійстю
Діти бісові у Прісі.
За їх ріжки і копита,
Ой, батіжжям буде бита!
Буде видно: не тендітна -
Біса витримала гідно.
Завинила - межипліччя
Стійко прийме злість мужичу.

Так, але навіщо дітям
Ті бридкі бісівські мітки?
Як на них дивитись Прісі?
Замість втіх давитись слізьми?
Дітки - звірі. В ній їх тирло
Притаїлось. Пріся в  прірву
Задивилась. Прірва кличе,
Кличе: " Швидше, Прісю, швидше!"
Пріся в прірву - стриб, мов кішка! 
. . . . . . . . . . . . . . . .  .
І прокинулася в ліжку!

           2013