Холодним джерелом зігрітий,
Я бачу навіть і без світла:
В обличчя дує теплий вітер,
Любов хочу свою зустріти,
Та де ж її зустріти, де?
Рожеву квітку, що цвіте,
Що скаже просто "Намасте",
В життя що просто так ввійде,
Мені не дасть що зброю скласти,
Не дасть мені на дно упасти,
Я так сумую, бідна Настя,
А пам'ятаю слово "щастя",
Але щасливий - то ж бо що?
Невже, коли ти з'їв харчо?
Але, коли ти новачок,
Розумний, але дурачок,
То що тоді тобі робити?
Нове тату собі набити?
Нехай все ж буде вічне літо,
Якого всі дорослі й діти
Чекають наче на святе,
Нехай в душі любов цвіте
І пахне кльово, хай росте!
І надихатиме тебе!
Святе натхнення
© Copyright: Максим Дороговцев, 2022
Свидетельство о публикации №122080400532
Свидетельство о публикации №122080400532
Рецензии