Чарiвнi пiгулки

Це трапилося в ту колгоспну пору,
Як будь-яке задрипане село
Могло нівроку видертися вгору,
Бо щось непересічне набуло.

Так мешканці Червоної Дрочильні
Якимось чином, ніби уві сні,
В останній час посіли місце чільне
У галузі молочній та м'ясній.

Лунає слава дрочильнянська гулко.
Щастить, либонь, та звідки щастя це?
А весь секрет у чарівних пігулках,
Що винайшов місцевий фармацевт.

Що бугаячий збуджувач, до того
Без наслідків побічних взагалі,
Колгоспу гарантує перемогу,
Нема й краплини сумніву в селі.

Хоча пігулка, кажуть, здоровенна,
Мов скибка чималого огірка,
Тим більше що така сама зелена…
Але до чого ж, капосна, гірка!


Рецензии