Я благав: "Пожалій!"... І вона підійшла до дверей,
і замкнула на ключ, і тоді повернулась до мене.
...Щойно жінка ваш втомлений біль у тепло забере
та зігріє собою – назвіть цю миттєвість натхненням.
Це жіноче натхнення, це творчість жіноча – любов.
Вищий прояв любові жіночої – самопожертва.
Нас жіноча любов вириває з життєвих оков
і рятує, і не дозволяє од болю померти.
Я вже стільки разів пригадав ту миттєвість тепла,
ту її самовідданість і безоглядно турботу,
що живу дотепер здивуванням: як жінка змогла –
вже за мить – на благання розкрити жіночії соти...
Я благав - пожалiй, i вона...
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122080402904
Свидетельство о публикации №122080402904
Рецензии