Посивiлий Бог... Пер. Риммы Батищевой

     Як скрушно дощик шелестить
     У листях серпня, в буйних травах...
     І все здається, Боже правий,
     Що то - сумні Твої листи

     До люду, бо осатанів
     В нищівних братовбивчих війнах...
     І жах, і біль в розбитих вікнах,
     У смертях дочок та синів...

     І плачуть діточки малі -
     Щемить згорьована хвилина...
     Оплакана дощем калина,
     Вже похилилась до землі...

     Або ж то дощ? Сльоза або? -
     Нам шле листи цілодобові
     Про Першу Заповідь Любові
     В печалях посивілий Бог..?

                Перевод - Риммы Батищевой

Как грустно дождик шелестит
По листьям августа и в травах…
И кажется, о, Боже правый,
Что грустно письма пишешь Ты

Народу, что осатанел
В ужасных войнах, брат на брата…
Весь ужас, боль… Придёт расплата
За всех детей, чья смерть – удел…

Слезами – капли на стекле,
Повсюду горе и руины…
И плачет под дождём калина,
Склонившись грустно до земли.

А дождь ли это? Слёзы строк?
А может, нам всё пишет письма
О заповеди первой, чистой
В печали поседевший Бог?



на фото - відпочинок за містом - 4 серпня 2022 року