Кошеня

Дві вподобайки у дівчат,
Не важко рахувать:
Дівчата люблять кошенят,
А ще вередувать.

Обидві нашого Павла
Відвідали на днях,
Як забагла його мала
Для себе кошеня.

Усюди й скрізь шукав Павло,
Але таки знайшов,
Як і загадано було -
М'якеньке наче шовк.

Та привередою вдалась
Його таки мала,
Мовляв: "Хіба такий окрас
Собі я забагла?

Якесь воно мені чуже.
І взагалі, звиняй,
Я бачу, що не хочу вже
Ніяке кошеня."

От тобі й маєш: звідки пер,
Щоб їй подарувать.
Куди накажете тепер
Тварюку ту дівать?

Павлові я пораду дам:
Як не лежить душа,
Тварюку відсилай батькам...
А кошеня лишай!


Рецензии