Товарищ

ПОЕТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД

Перегорить багаття, перетліє,
Холодний попіл забере земля.
Ніхто вже нагадати не посміє
Про дні страшні безглуздості і зла.

Не муками, стражданнями і кров’ю –
Утратою, найгіршою з утрат –
Ми розплатились братньою любов’ю
З тобою, друже, невідомий брат.

З тобою, ворог мій, що звуть «товариш»,
Не раз стрічались, певно, ми тоді,
Господь мені рятунком був між згарищ,
Таж і тебе він рятував в біді?

Обох нас берегла рука Господня,
Коли, відчувши смерті тужну мить,
Увесь в крові, я відпускав поводдя,
А ти, скривавлений, не сподівався жить.

Ми щось тоді з тобою загубили,
Дивись, щоб зараз нам не загубить.
Чи не для того ми тоді вціліли,
Щоб разом нам Вітчизну боронить?


  ОРИГИНАЛ СТИХА

  Перегорит костер и перетлеет,
  Земле нужна холодная зола.
  Уже никто напомнить не посмеет
  О страшных днях бессмысленного зла.

  Нет, не мученьями, страданьями и кровью –
  Утратою горчайшей из утрат –
  Мы расплатились братскою любовью
  С тобой, с тобой, мой незнакомый брат.

  С тобой, мой враг, под кличкою "товарищ",
  Встречались мы, наверное, не раз.
  Меня Господь спасал среди пожарищ,
  Да и тебя Господь не там ли спас?

  Обоих нас блюла рука Господня,
  Когда, почуяв смертную тоску,
  Я, весь в крови, ронял свои поводья,
  А ты, в крови, склонялся на луку.

  Тогда с тобой мы что-то проглядели,
  Смотри, чтоб нам опять не проглядеть:
  Не для того ль мы оба уцелели,
  Чтоб вместе за Отчизну умереть?

  1944

  Николай Туговеров