Из фашистской тюрьмы - письмо-прощание на укр. яз

                ПРОЩАЛЬНИЙ ЛИСТ З фАШИСТСЬКОЇ ТЮРМИ - ТЕКСТ З ОРИГІНАЛУ

       31 березня 1942 року. Проскупрівська тюрма.

Олю! Кінець кінцем настав час нашої вічної розлуки. Коротко викладаю свої думки тобі як найближчому своєму другові. Люба моя Ольочка, як повно розцвила квітка павонії, яку зривають для втіхи і прикраси так і наше життя зірвали наші вороги (ти їх знаєш), яке вже більше не повернеться до нас. Олю! Я передумав усе наше життя спільне з тобою за 14 років (для якого треба написати цілу книгу), яке лишилось у моїй памяті, і залишиться надалі у твоїй, а ще надалі у наших дітей. Начало я беру з того золотого дня часу як ми були в фотографії, твоя вишита хустинка і кучерява вишня край города. Це були золоті дні розквіту нашого життя, улюбленого з тобою, яке текло вільно як тече річка між берегами. І кінець його це той чорний день коли ти мене провожала у цю прокляту тюрму, яка розірвала нас із пари, як розриває вода греблю. Олю, в цьому короткому періоді пройшло все улюблене наше життя, яке може тільки згадуватись у думках і переказах та піснях, згадай "Ми клялись с тобою оба соблюдать любов до гроба, свою клятву ми не непозабили, нас злиї люди розлучили". Про себе: я помираю від злої руки своїх ворогів, але помираю - справедливо як помирав би кожний чоловік прогресивник людей і як помирають зараз мілійони. Сама ти знаєш добре, що я злого не зробив нікому нічого. Про тебе і дітей: Олю! Мені дорога вже одна, життя моє пропало як пропадає туман від ранього сонця. А тобі і дітям ще треба жити, жити і жити. Про твою дальшу і дітей жізнь. Олю, ти чоловіка можеш собі найти, но батька дітям ніколи і вони вже більше його не будуть мати. Но я тим не хочу тебе затрудняти і пригадувати наперед, тобі в житті буде видніше що робити. Олю, лише раджу одно: вчись так виховувати своїх дітей, як виховувала своїх дітей твоя любима мама. Про діти: Олю. дитина то тісто, з якого зліпиш що хоч, вони ще нічого не розуміють, яких треба доглянути і вивести в люди. Я знаю люба що тобі це дуже і дуже важко (і може подумаєш, що добре мені тут пригадувати перед смертю) но пойми, Олю, що це для мене буде найлучою памяткою від тебе. Виховуй їх в такому характері як я, збережи для них мої карточки (я пригадую, що я не знав свого батька і не бачив карточки, то дуже хочу щоб цієї досади не було моїм і твоїм, Олю дітям). Як будете колись мати можливість то поставте мені маленький памятник. Маню, Володю і ти найменша Тоню. Ви мої любимі діти, відірвали від вас вашого батька, як відриває човен хвиля від берега не добрії люди. Ваше життя впереді я розумію, що воно буде довге і тернисте. Слухайте матері вашої любіть одне другого, родину і добрих людей. Жийте у дружбі, "вчіться чужогоі не цурайтеся свого" і лише так ви зрозумієте життя і порбачите що в любові і дружбі є запорука такого  Пока прощавайте мої любимі діти. Про родину: Олю, коли тобі прийдеться бути з моїми батьками, з моїми сестрами передай їм, що я їх носив у своєму серці до останьої минути свого життя, а також усю нашу родину. Я бажав би, щоб уся наша родина жила в дружбі і одне другому допомагали в житті. Женю! і Галю і усі мої рідні брати і сестри, зівяло моє життя як вяне жовте листя на сонці. Но я надіюсь що ви його збережете в своїх серцях і не забудете за мене. Висновки: Олю! Я розумію, що це настав трагічний час нашої розлуки і надалі твого життя. Але ж ти пойми, Олю, що це настав період такого життя період жорстокої класової боротьби. Не тільки я з тобою так страдаєм а так зараз страдають дуже багато людей. Олю, я дивлюся смерті прямо у вічі і приймаю таку хладнокровність. І так, Олю, тобі треба прямо дивитись у дальшому своєму житті. Не падай у великий розпач, пойми що "на віку як на довгій ниві" є всякі періоди. Життя проходить повільно і так повільно пройде твоє горе і будеш помаленько жиьти з добрими людьми і коло людей. Пока, Олю, прощавай назавжди цілую тебе дуже міцно і твоїми устами цілую Маню, Володю, Тоню, усю родину і усіх добрих людей і ще раз прощавай, люба моя Олю Діти і всі, всі, всі! Кому попадеться цей лист прошу передати по адресу. Цей лист политий моїми сльозами.