Не розрізняю вітру і дощу.
Вони шумлять – подібні, наче браття.
Однаково шумлять з таким завзяттям,
мов перед тим напились досхочу.
Напились досхочу утоми дня,
що зранку був забіганий по справах.
Напились втоми дурня, що на лаврах,
хоч втома дурня – це завжди дурня.
І ось тепер, коли настала ніч,
і втоми дня і дурня вже поснули,
дощ з вітром шум однаковий узули
і парубкують гучно пліч-о-пліч...
Не розрiзняю вiтру i дощу
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122073103134
Свидетельство о публикации №122073103134
Рецензии