Душогубство
Червоний хрест стоїть
Над кладовищами.
На страту віддані
Богатирі.
І глум над рештою:
Судами вищими
Тьмяніють вікнами
Концтабори.
Рядки скалічені,
Думки знівечені –
Скорботні митарі,
Жалоби звіт.
І ще не злічені
У цьому реченні
Колючі літери –
Іржавий дріт.
І небо зморщене,
Бо зірка зірвана
І закатована
До небуття.
Стражданням мощена,
Душа розірвана,
Втрачає зір вона,
І йде з життя.
Вже не повернеться.
Гаряча лава ця
Сльозами вибіже,
Світ воскресить,
Бо іскри – зерна ці,
Бо світло плавиться,
Зі серця викреше
Наступну мить.
За них Бог ратує,
До них схилилася
Ниць Богородиця,
І дзвін затих.
То вічність з втратою
Не примирилася,
То мужність зводиться
У ранг святих.
Душогубство
© Copyright: Ирина Юрчук, 2022
Свидетельство о публикации №122073006319
Свидетельство о публикации №122073006319
Рецензии