Мені наснився дивний сон:
Я крізь часи літав;
Крізь Рим, античний Парфенон,
Крізь Стікс і пекла став.
На перехресті двох світів,
Під оплески чортів,
Серед безжальних голосів
Народжувалась тінь.
Він з багатьох складався душ,
Складався з темних сил,
Хотів помститися чимдуж
Усім, для всіх, за всіх!
Колись ображений він був,
І почорнішав дух:
Став його вчити Вельзевул –
Володар чорних мух.
Він став вселятися в слабких,
Наставник як учив:
Вселись, убий, і... відпусти:
Хай плаче і скавчить.
Велика помста, і свята;
Єднає кари час
Во всі віки, во всі літа,
Ти – морок на очах,
Який залишиться в тіні,
І, нібито змія,
Він відповзе, і вдалині
Почує крик: "Не я!
О, Господи, я не хотів!",
Але це все дарма:
Душа змії між двох світів
Зробила все сама.
червень 2022
350. Змiiний месник
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2022
Свидетельство о публикации №122073003484
Свидетельство о публикации №122073003484
Рецензии