І кожен день - нестерпна біль,
І в кожну ніч луна тривога,
І кожен ранок - гІрка сіль,
І ввечері - молитва Богу.
Хіба таке життя хотів?
Хіба про це весь час я мріяв?
Я не зшукаю добрих слів
Й жену тебе, моя надія!
Мене ти вкотре підвела
До прірви, до самого краю.
Отрута в чаші край стола,
Її по краплі допиваю.
Так, я не знав, не уявляв,
Що в світі стільки зла і горя!
Блищить під сонцем, ні, не став -
Це сліз людських безмежне море...
И каждый день - нестерпимая боль...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122072905940
Свидетельство о публикации №122072905940
Рецензии