Диссонанс Сердець

Вік жінки в двадцять – не секрет…
На двадцять більше - мав Поет.

Він був розумний, впертий пан…
Вона не менше, ні на гран!

Була розлука, наче ніж...
Але разом було - ще гірш!

Напівкоханці й вороги,
вони кохали, як могли…

Але що б день їм не вгатив -
ніч вибухала, як тротил,

сінхронізуючи їх герць
єдиним ритмом двох сердець,

і почуттями у серцях
їх примиряла по ночах…

Зоря не раз, не два зійшла...
Вона, звичайно же, пішла...

Здавалось їй: будь-хто Поет...
І кожний мачо - це естет…

Напівкоханці й вороги,
Вони інакше не змогли.

І злитися в один порив
не дав розмах могутніх крил…

Чуття з роками - раритет…
Нема її… Пішов Поет...

Тих днів розвіяний десь прах…
Та їх Любов живе в віршах.


Рецензии