цуцик

той цуцик що жене мене--його звать "Останній Шанс"
дзвін гітари та ще трошкі слів--це все, що є у нас
ми гучно лаємо та кричимо, кидаючи слова в вітерець
хоча я знаю про те що марно все це

на моііх чоботах лежіть бруд численних міст
я знав раніше, я літери пишуться, та вірив в силу слів
писав віршів, але не став поетом і занадто часто був сліпий
моє майбутнє--попілу жменя, а минуле--вертеп пьяний

але колись були дні що я запам`ятав назавжди:
інше життя, чудовії часи!
змурзаний льох, і на мурах жінкu, чия вітчизна--тубельний атол
непевний звук, але в кожнім акорді--сліпа віра у рокнрол
але хтось розбив кришталь нашіх мрій, і видрав з життя оті дні:
дні, коли ми вірили в те що все ще має прийти!

міцним кроком ми йдемо вперед, бо нам нема чого втрачати
й немає сил залишити все і зновy розпочати
але якщо ти чуєш це, як негр відчуває блюз--
тоді мій цуцик правий, і ти тоді мене зрозумій

а той цуцик що жене мене--його звать "Останній Шанс"
дзвін гітари та ще трошкі слів--це все, що є у нас
ми гучно лаємо та кричимо, кидаючи слова в вітерець
хоча я знаю про те що марно все це