Не совсем шутка

Эти дали в глазах голубых –
Тонешь в них, словно пригнувши в море,
Без ума сей простор полюбить,
Будто счастье поймать на Авроре...

С них смешинки как искры летят,
Обволакивают, зажигают
И во что-то вот-вот посвятят?
Ни с того ни с сего вдруг вздыхают...

Не способны мы их разгадать,
За семью воротами загадка –
То вперёд... неожиданно вспять,
Ты в растерянности, весь в догадках?

И обиды, вдруг беглым дождём,
Накрывают ни в чём не повинных,
И штормит ни с чего кораблём
Совершенно без запахов винных...
27.07.2022г.

Не зовсім жарт

Далі ці у очах мов блакить –
Тонеш в них, мов плигонувши в море,
І без розуму простір любить,
Ніби щастя зловить на Аврорі...

З них смішинки мов іскри летять,
І бажанням немов би палають,
Думка – в щось тут ось-ось посвятять?
Раптом зовсім ні з чого зітхають...

Ні не здатні ми їх розгадать,
Сім воріт заховали загадку –
То вперед, враз неждано назад,
Ти в розгубленості, весь в здогадах?

Мить, й образи побіжним дощем,
Накривають ні в чому не винних,
Без причини штормить кораблем
Абсолютно без запахів винних?...
27.07.2022 р.