Чуттєва повінь не заллє жагу...
А Віра - то заплаче, то всміхнеться...
І шлях мій - ген за обрій сивий в'ється -
Шукає звістку втрачену благу...
Шукає ті замулені сліди,
Що заховались у змарнілий липень,
Який в пожежах і тривогах хлипа
Вселенської кривавої біди...
І що не день - новий стікає стрес
На Землю, очманілу від тортурів, -
Тайфуни, землетруси , смерті, бурі
Та війни...Всі молитви - до Небес -
Спиніть вже кару цю - тяжку, бездонну!
Спиніть жахіть журу Армагедонну !
Спинiть...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2022
Свидетельство о публикации №122072605720
Свидетельство о публикации №122072605720
Рецензии
Потрясающие стихотворение - по глубине понимания происходящего на нашей маленькой Земле...
Не хватит жизни, чтобы понять - отчего они, простить - тех кто виноват...
Спасибо за Вашу Поэзию, моя дорогая Маргарита!
Наташа Корецкая 27.07.2022 23:51 • Заявить о нарушении
Не хватит жизни, чтобы понять - отчего они, простить - тех кто виноват...
Спасибо за Вашу Поэзию, моя дорогая Маргарита!
Наташа Корецкая 27.07.2022 23:51 • Заявить о нарушении
Та ми ж, Наталочко, найбільші руйнівники на Землі! Винищуємо ліси (на Закарпатті щодня вивозять ліс КАМазами, так що й дороги вщент розбиті! А через вирубку лісів - щороку повені з гір змивають цілі села)...Те ж стосується і всіх природних ресурсів...Замулені річки, водойми...В колодязях уже немає води навіть для худоби - тому пробивають свердловини...І так далі...
Я вже не згадую воєнні руйнування... Тут і розуміти нема чого...З Любов'ю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 28.07.2022 14:41 Заявить о нарушении
Я вже не згадую воєнні руйнування... Тут і розуміти нема чого...З Любов'ю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 28.07.2022 14:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.