Моє місто...Поранений птах,
Що в безодні чекає на весну...
Сірий сніг наче біль, наче взмах
І молитви, щоб сонце воскресло...
Все сплелося і світло, і дим,
Дзвони темряви, крига та сповідь...
І немає такої сльози,
Що не лишить ні шрамів ні болю...
Приспів
Бо обгоріли душі,
Там посивіло небо...
Не зоряниці спалах
Фарбує чорним землю
Бо обгоріли душі,
Річки жалю у серці...
Не зоряниці спалах
Червона моя земле....
2. Криком впала тоді височінь,
На осколки розбитий світанок...
Моє місто палало вночі
Не коханням...розривом останнім
Моє місто розстріляний птах...
Ріже спогад життя на уламки...
Сірий сніг наче біль , наче взмах
Кольорової мрії примара...
Мо мiсто Рубiжне
© Copyright: Елена Радькова, 2022
Свидетельство о публикации №122072503096
Свидетельство о публикации №122072503096
Рецензии
Вона ваша, і вона Пташка...
Вы пишете о Ней. И Вы поете о Ней!..
Дякую щиро,
Ионина Татьяна 29.07.2022 15:50 • Заявить о нарушении
Вы пишете о Ней. И Вы поете о Ней!..
Дякую щиро,
Ионина Татьяна 29.07.2022 15:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.