про гроно

Через ниви в чорнім диму,
через небо в чорнім диму,
не прийму я тебе, не прийму,
без червоного чорний колір.

Обміліла моя глибина,
захопила її чужина,
і в судинах одна мілина,
коли серце тремтить в судомі.

Пташенята зіб'ються в ключі,
і мине суховій, а дощі
на Іллі будуть лити вночі,
і наповняться оболоні.

Як не відчаї, а ручаї
потечуть, поспішать до гаїв,
віднайду чумакові плаї
і червоний в калиновім гроні.


Рецензии