Заветное
Тот сердец перехлёст,
Ожиданий каприз
И надежд тихий плёс –
Там ещё лишь эскиз...
А в глазах небеса,
Да такой чистоты,
Ниспадала коса
С русых нитей златых.
Губ вишнёвых волна,
Притяженья полна,
Но душою скромна,
Жизнь в миру так юна –
Достоянье картин
Для музеев витрин,
Будь и не исчезай
Тот сиреневый май...
Берег памяти наш
Не забыть никогда,
Наш заветный багаж
Навсегда, навсегда...
23.07.2022г.
Заповітне
Та сердечна кипінь,
І чекання каприз,
І надій тиха синь –
Сон чи лишень ескіз...
А в очах небеса,
Кришталю чистоти,
Ще спадала коса
Із ниток золотих.
Губ вишневих магніт,
Притягання політ,
І душею лиш зліт,
Пуп'янок ще у світ –
Надбання для картин,
Для музеїв вітрин,
Будь і знов помани
В ті бузкові вітри...
Берег пам'яті наш
І любові сади,
Заповітний багаж
Назавжди, назавжди...
23.07.2022 р.
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2022
Свидетельство о публикации №122072302482
Свидетельство о публикации №122072302482
Рецензии