Нич Пустэля Зир мыгтиння
Одинокий в світі цім –
Навіть ніц від мене тіні?
В тілі, лиш душа, німім...
Мов якесь оціпеніння,
Перед небом – ти мурах,
Ухватитись за коріння?
Відірватися, мов птах?
Господи, земне тяжіння
Ти придумав в самий раз –
Серце ж в п'ятки, так безвинне,
Зуб на зуб, тремкий екстаз!
Ніч. Пустеля. Зір мигтіння.
З Всесвітом один в один,
Мовчазне мені веління:
"Осягай, Планети син, –
Все Творця є Сотворіння,
Тож напруж знання свої,
Лиш Любов є серцевина
Для життя всіх на Землі..."
21.07.2022р.
Свидетельство о публикации №122072103077