Ти мі чуєш… я знаю… я знаю…
Хтось на небі вписав щось не так
у щоденник буття і до раю
ти раніше, ніж я - неборак -
полетів… Справедливість і доля
часто-густо - антоніми… Спи,
мій рідненький… На все Божа воля…
І на смерті холодні серпи,
і на вічну зернину надії,
і на муки батьківські… Війна
б’є по серцем народженим мріям…
А коли вже та мрія - одна,
то за нею вмирає і розум…
Ти не бійся… я поряд… я тут…
я молюся, віршуючи прозу,
і світи визволяючи з пут
цього чорного горя… До строку
маю бути ще тутки… Та жди…
Жди моєго останнього кроку
з цих теренів людської біди…
Молитва тата над вбитим путiнцями сином
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122072006751
Свидетельство о публикации №122072006751
Рецензии
