Петренко М. - Дивлюсь я на небо... - перевод

Петренко Михаил - Дивлюсь я на небо та думку гадаю (Любуюсь на небо и в мыслях гадаю)

Любуюсь на небо и в мыслях гадаю
Чего я не сокол, чего не летаю,
Чего же ты Боже, мне крылья не дал?
Я б землю покинул и в небо слетал.

За облака прочь, подальше от света,
Искать себе долю, на горе совета
И ласки у звёзд, у солнца просить,
В свете их ясным всё горе топить.

Судьбе ещё с млада кажусь я не путным
Рабом у неё, парнишей приблудным
Чужак у судьбы, чужак у людей:
Разве кто любит неродных детей?

Дружу я с бедою, добра и не знаю
И горько и тщетно свой век коротаю
И в горе узнал я, что только одна
Далёкое небо - моя сторона.

И так мне тут горько, а когда тяжелее
Я взор свой на небо, и мне веселее!
И там я забуду, что ничейный дитя,
И мысли далеко, высоко улетят.

Кабы мне крылья, орлиные крылья,
Я б землю покинул, и на новоселье
Орлом быстрокрылым в небо пальнул,
И навеки со света в облаках утонул.

(c) Kivlov, 22.06.2022

Оригинал:

Дивлюсь я на небо та думку гадаю

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.

Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше, —
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!

(c) Петренко Михаил