Посмiшка...

    Почищу думки, щоб були, як сльоза сироти, -
    Для цього не треба в краї невідомі іти,
    Для цього не треба за море летіти, як птах,
    А просто присісти...із сміхом німим на устах...

    А просто спалити все чорне, гірке та сумне -
    І крига розтане, і жаль неодмінно мине,
    І присмак минувшини згине в тужливих віках,
    І тиша , нарешті, настане блага й колихка...
 
    Отож не дармиця всміхатися в скруті, а скарб -
    І обрій засяє від блискіток райдужних фарб!
    Щоб радість зустріти, дістану святковий обрус, -
    І знову до мрії сягну...через мій горетрус!


художник - Чарль Кортни


Рецензии
Присоединяюсь к Якову!

Вадим Константинов 2   19.07.2022 17:02     Заявить о нарушении
Дякую, любий Вадюшо!

Маргарита Метелецкая   20.07.2022 19:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.