Вітаючи в пам'яті...
Збереглося навіки перехрестя в душі,
Пам'ятаю всi роки підліткові свої,
Це мене щодня турбує і в душі марить:
Безупинно коїть чудо, – ніби то п'янить.
Там пройшло все дитинство, мрiй i надiй:
Як тебе не любити, Кролевеце мій!
Зріють яблука та вишні пишно у садках,
Це чудово літо грає мовби у казках…,
І стоїть понад горою ліс як вартовий:
Бо наповнюють джерела став там Гайовий.
Там пройшло все дитинство, мрiй i надiй:
Як тебе не любити, Кролевеце мій!
В зелені тоне містечко, – радість очам,
Як було менi жити гарно отам:
Пам'ятаю до болю всі стежки свої,
Трохи також хоч шорсткі – щасливіші дні.
Там пройшло все дитинство, мрiй i надiй:
Як без тебе сумую, любий Кролевеце мій!
© А. Малинник
16.07.2022
В своей в памяти витая...
© Copyright: Александр Малинник, 2022
Свидетельство о публикации №122071804937
Свидетельство о публикации №122071804937
Рецензии