Хай дощу і не буде,
та вітер нам все компенсує.
Будуть бігати люди,
од вітру хтось запанікує.
Хтось у нервах на небо
подивиться з-під парасоля.
Нам боятись не треба –
на каві удвох наша доля.
Вітер буде свистіти,
гудіти і навіть сваритись.
Ми сміємось, мов діти,
нам кавою затишно грітись.
Вітер втомиться, стишить,
а нам все одно, ми – на каві...
Каву випили, вийшли,
а вітер вже інший – ласкавий...
Хай дощу i не буде, та вiтер...
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122071802764
Свидетельство о публикации №122071802764
Рецензии