Нехай закінчиться війна,
І ми повернемось додому,
І зрозумієм потім втому,
І жах, що скоїла вона.
Бо зараз -серце-як граніт,
І зуби-зціплені від болю,
І як ніколи - свою волю
Ми зрозуміли, і свій рід.
Нехай закінчиться війна,
І роси випадуть на полі,
Де полишила злая доля
Тих, хто злетів у небеса.
Нехай закінчиться війна
Обійме мати свого сина,
Спокійно в ліжку спить дитина,
І не впаде її сльоза!
Нехай закінчиться війна
І не вмирають більше діти,
Нарешті прийде тепле літо,
І мирні осінь і весна.
Нехай закінчиться війна,
Безпечні стануть в морі хвилі
І на городі вишні стиглі
Зрива бабусина рука...
Нехай зак нчиться в йна!
© Copyright: Надежда Житниченко, 2022
Свидетельство о публикации №122071800215
Свидетельство о публикации №122071800215
Рецензии