Я не дивлюсь у очі Долі.
Й вона свій погляд відвела.
Чого чекати - горя й болі?
Що знов опалені крилА
Не підіймуть в безмежне небо
Мої думки і безліч мрій?
Свинцеві хмари - наче гребля
І на підході буревій.
І день не відрізнить від ночі,
І ранок смуток лиш несе,
І матерів червоні очі -
Війна! Спаплюжила ти все!
Я з сумом знов перегортаю
Сторінки власного життя.
Господь, до тебе я волаю:
"Дай мир і краще майбуття!"
Серед мовчання, як в печері,
Склепіння давлять кожен крок.
Вже час давно настав вечері
І я звертаю до зірок
Свій погляд, сповнений надії,
Що Всесвіт покарає Зло
Й того, хто смерть повсюди сіє,
Зробивши з цього ремесло...
Я не смотрю в глаза Судьбе...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122071706121
Свидетельство о публикации №122071706121
Рецензии