Повістка за дві тисячі дев'ятий
Здавалося б, казать нема чого,
Е, то привіт із військкомату
Для ворога заклятого мого.
Який від служби злісно ухилився,
З-під варти втік, мов бридке кошеня,
Й сховався десь, запорпався, зарився
Немов у кучу власную ;свиня.
Пхе, скільки не ховатись, прийде
Той день, коли рудий цей чорт
Таки до армії служити піде,
На збірний пункт притягнутий мов хорт!
Повiстка для Буткевича
© Copyright: Владислав Леголас Жданов, 2022
Свидетельство о публикации №122071703930
Свидетельство о публикации №122071703930
Рецензии