Мене прохають: не кляни у віршах
тих зайд ординських, що прийшли з війною,
бо цим занапастишся, або й більше;
щось про Христа, про Бога з Сатаною...
Що за такі слова у пекло втрапить –
на раз! Та, що повернуться прокльони,
як бумеранг... Та хай мене шляк трафить!, –
перед очима тисячі, мільйони
людей, що їх розвіяло по світу,
як попіл міст і сіл, людей що вбиті,
людей, що залишилися без світла
та без води; зґвалтовані, побиті...
Тож не мовчу, у віршах констатую
всі «побажання» тим: хто дав накази,
всім хто підтримав «акцию такую»,
тим, хто прийшов вбивати нас – заразам!..
З листів та з інтернету, із розмови...
Що там з душею станеться не знаю,
та ворогам, допоки маю змогу,
прокльони я, як кулі, надсилаю.
.
збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2022 р.р.
Кляну
© Copyright: Леонид Валериевич Жмурко, 2022
Свидетельство о публикации №122071606670
Свидетельство о публикации №122071606670
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.