Н.Бидненко
Мій корабель ошвартувавсь далеко:
Скелястий берег і чужинський край.
Вже забува, що в світі є лелеки,
Достигле жито, літніх трав розмай.
Мій корабель, великий і сміливий,
Трима свій якір на чужому дні.
Тепер чужі припливи і відпливи
Його гойдають… Болісно мені.
Мій корабель, високий, білосніжний,
Чужим вітрам підвладний кожну мить…
До рідних хвиль, в напівзабуту ніжність,
Ти повернися… Як душа щемить!
***
Мой корабль отшвартовался далеко:
Скалистый берег и чужой тот край.
Забыла, что на свете есть аисты,
Рожь спелая и летних трав размай.
Корабль мой большой и смелый
Свой якорь держит на далёком дне.
И чужестранные приливы и отливы
Его качают... Очень больно мне.
Мой корабль, высокий, белоснежный,
Чужим ветрам подвергнутый стоит...
К родным волнам, в полу- забытую нежность,
Ты возвратись... О, как душа щемит!
Мой корабль
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2022
Свидетельство о публикации №122071602596
Свидетельство о публикации №122071602596
Рецензии