Намет не влаштували до кінця.
Не все як слід зв'язали, закріпили,
полінувались, – швидше, не схотіли,
щоб піт стікав з чола, стікав з лиця.
А врешті, вийшло, – втратили лице,
залишивши намет неповноцінним,
і він тепер зліта, зліта невпинно,
бо вітер хоче розірвати це
створіння, що, насправді, не намет,
а спроба лиш, лиш натяк, і невдалий...
Так вірші роблять вигляд, що злітали,
і вітер рве, та крил не ма сонет...
Намет не влаштували до кiнця
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122071505454
Свидетельство о публикации №122071505454
Рецензии