Уста з гірчинкою кави,
очі в сині волошок.
Мій, Києве золотоглавий,
люблю тебе і знаю, за що.
Мій, Києве золотоверхий-
стежок, стежинок, від пророчої доби.
І не перестану тебе славить,
куди б не йшла, не їхала б куди.
Мій, Києве в золотій оправі,
мій, Києве в каштановій весні.
Не перестану тебе славить,
на долі-доленці земній.
люблю тебе i знаю, за що
© Copyright: Галина Би-Локур, 2022
Свидетельство о публикации №122071502236
Свидетельство о публикации №122071502236
Рецензии
Дякую, Ігоре. В кожного своя краса, але коріння тут де я. Де кручі і пороги.
як швидко час спливає
і молоді тополі
в полі вітер сповиває
забув про все кохаче,
забув як ненька наша плаче,
забув як серденько болить.
колись побачиш, колись побачиш,
Дніпрві кручі і мякий спориш
і чорні очі...
облиш, облиш...
все бачу і все чую...
вітрила червоні на щоглі
тріпоче вітер.
З теплом.
Галина Би-Локур 12.08.2022 21:21 Заявить о нарушении
як швидко час спливає
і молоді тополі
в полі вітер сповиває
забув про все кохаче,
забув як ненька наша плаче,
забув як серденько болить.
колись побачиш, колись побачиш,
Дніпрві кручі і мякий спориш
і чорні очі...
облиш, облиш...
все бачу і все чую...
вітрила червоні на щоглі
тріпоче вітер.
З теплом.
Галина Би-Локур 12.08.2022 21:21 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.