Кому... знищувати МИР
Якби мені сказали про війну,
Про надзвичайну і безглузду втрату.
Я б зарубала дружбу, на корню.
Я б все забула... про сестру та брата.
...
Пісні забуду. Вірші. Назавжди!
Хоча вони з дитинства були поруч.
Нехай забудуть і мої сини.
Бо тяжко так, немов свій ХРЕСТ, та в гору...
Не зупинитись. Не перепочить.
На серці тяжко. Скрізь криваві плями.
І пам'ять, як полин-трава, гірчить...
Де ж ділись крила? І навіщо "яма"!
Як Бабій Яр...тіла дітей малих..
тіла дорослих і тіла старенькі.
Чому напали брати-вороги?!
Як вибачить їх Україні-ненькі?!
...
Поставить хрест! Немає співчуття!
Бо катували, наче звірі люті.
Бо гвалтували матір і дитя.
Стареньких били. Та стріляли в учнів.
Як можу я російською писать?
Коли вона від крові почорніла.
...
Бо мертві назавжди тепер мовчать.
І Україна вся від болю сива...
Людмигор
Франція
19.06.2022 р
Свидетельство о публикации №122071406538