Все що утримати хотів
Я не тримаю і не злюсь.
Серед загубленних котів
Я сам у Львові загублюсь.
Пройду, як тінь, по Городоцькцій
Зверну направо, як примара
Без відчуттів та без емоцій,
Ніби туман, чи ніби хмара.
І прослизну у двір знайомий
Дверима зачепивши хвіст,
Шукаючи, як дух у ньому
Загублений котячій зміст.
В калюжі місяць, рух і запах,
Життя, незрозуміле зовсім.
Як чітко встояти на лапах,
Коли здається що невдовзі
Покотиться ниток клубок?
І щезне все, і все дарма –
Від темних блох моїх думок
На жаль нашийника нема.
2022
У Львовi
© Copyright: Тарас Балицкий, 2022
Свидетельство о публикации №122071405309
Свидетельство о публикации №122071405309
Рецензии