Херсонщина
Але я подумки ставлю свічки,
Тим хто в окупації не побачив весни.
Тим хто не бачить спекотного сонця,
Бо боїться мерзотного zетовця.
Треба йти містом мовчки,
Бо від кулі помирати не хочеться.
Я могла би бути десь у Європі,
Але від думок аж до рвоти,
Я не можу вже більше спати,
Коли треба від рідних дзвінка чекати.
Ти не можеш більше боятися,
Але треба від них заховатися,
Куди бігти не знає ніхто,
Бо на стражі порядка всесвітнє зло.
Ситуація в тому,я б могла бути вдома,
Але в церкві не ставлять свічки тим,
хто позбавив тебе домівки…
Свидетельство о публикации №122071006232