Минають днi
Міняються обличчя й душі.
Країна також вже не та,
Змінилися ліси і кручі.
А час як плинув так й пливе,
Секунди швидко відлітають,
Колись були Шевченко і Гомер
Тепер вже інших почитають.
Колись до Лаври пішки йшли
Вклонитись до землі аж Богу,
Тепер минули ті часи
Авто мчать швидко по дорогах.
Не поспішають йти у храм,
Не дякують за шлях життєвий.
Лиш для годиться, у свята,
Для одчіпного йдуть до храму
І думають що служать так,
Повіривши цьому обману.
А потім мчать на всіх парах
Щоб випити гіркий той келих.
І люблять тільки на словах,
Спішать до пустощів веселих.
А час летить, спішить,біжить-
Життя мов марево зникає
Настане може завтра мить
Коли твій шлях дійде до краю...
Свидетельство о публикации №122071005296
Я же ведь из Казахстана, а там было очень много друзей...
И правда то, что любят на словах...
I люблять тiлбки на словах...
Гульжиган Гайнуллина 24.07.2022 15:09 Заявить о нарушении
Очень рада тебе.
Левиа 03.08.2022 11:56 Заявить о нарушении