про дягель, божий вестник, и Нанкин

По крутизні цвіте повій,
в пониззі дягіль вісник божий.
Хто б там не був програє бій,
а перший-ліпший переможе.
Навіщо срібло молодим.
Поважним замарніла слава.
Для когось згарище це дим,
Для інших полум;я яскраве.
Коли нападають сніги
стає на серці нежурливо.
За всі перейми породіль
не перейматися не щиро.
Дай боже і собі візьми.
Облиш всі інші остороги.
Лихвар не викупить війни,
якщо вона без перемоги.
Дванадцять молодих повій
спасли в Нанкіні віру в бога
всього на мить і той двобій
триватиме ще бозна довго.
Метелик лине на вогонь,
як і душа - непереборно.
Любов, найглибшу із безоднь,
до дна доп'єш і стане чорно.


Рецензии