Результат
мене лікує нині, як вино,
яким запив підцвілу чоколяту,
що куплена була давним-давно.
Забуті справи в зошитах, прошитих
нитками ледь жевріючих бажань,
ще вимагають сплаченого мита
за те, що завжди плутав Інь та Янь
у текстах мрій. Подряпані долоні
рахують миті ночі за вікном,
де час завмер у простору в полоні,
розкодувавши всесвіту геном.
І світ чека на хвилю злого грипу,
якому всі - моделі для афер…
І вже летить до мрій осінніх липень,
бо червень десь за обрієм помер…
Та все - пусте. Від знахідки до втрати
біль натягнув свідомості канат
і я второпав: втіха результатом
сама по собі теж є результат…
Свидетельство о публикации №122070804985