Результат

Я стер завдання. Втіха результатом
мене лікує нині, як вино,
яким запив підцвілу чоколяту,
що куплена була давним-давно.

Забуті справи в зошитах, прошитих
нитками ледь жевріючих бажань,
ще вимагають сплаченого мита
за те, що завжди плутав Інь та Янь

у текстах мрій. Подряпані долоні
рахують миті ночі за вікном,
де час завмер у простору в полоні,
розкодувавши всесвіту геном.

І світ чека на хвилю злого грипу,
якому всі - моделі для афер…
І вже летить до мрій осінніх липень,
бо червень десь за обрієм помер…

Та все - пусте. Від знахідки до втрати
біль натягнув свідомості канат
і я второпав: втіха результатом
сама по собі теж є результат…


Рецензии