Сонет двоjiни
Це наше відкриття, маленьке диво.
"Ми поруч, - я кажу тобі, - леживі
І речеві. І єсві ми одні".
Це - двоїна. У сивій давнині
Жила ця форма і була важлива.
Не зразу поступилась множині.
Казали двоє: "Будеві щасливі".
Так візьмемо у предків ці слова.
Візьмеві, я б сказав. Хай нежива
Їх сила оживає в нашій мові.
Словес незвичних хочеться любові,
Щоб мітити числом щасливим "два"
Рече'нь інтимних плетива чудові.
2013
Свидетельство о публикации №122070804170